«Велика кишеня» перевела дисконтні картки в смартфони

«Велика кишеня» стала першою в Україні мережею, що інтегрувала свою дисконтну програму з Приват24. Клієнти «Великої кишені» тепер можуть збирати та бачити бонуси просто у своєму смартфоні. Така функція вже доступна користувачам Приват24 Android, найближчим часом вона буде активована й для користувачів iOS-пристроїв.

«Ми не тільки оцифрували дисконтні картки «Великої кишені», а й дали можливість ділитися ними з членами сім’ї, друзями та збирати бонуси разом, – говорить заступник голови правління ПриватБанку Олександр Вітязь. – Підключення до Приват24 допоможе ритейлу без зайвих витрат «перестрибнути» в цифрову еру та в рази підвищити ефективність комунікацій з клієнтом».

Щоб додати свою дисконтну картку «Велика кишеня» в Приват24, потрібно зайти в розділ «Дисконт», натиснути на логотип мережі та відсканувати штрихкод дисконтної картки за допомогою камери смартфону. Після цього картку буде додано в особистий список, автоматично підтягнеться баланс за карткою лояльності мережі.

«Ми постійно працюємо над тим, щоб зробити процес покупок більш комфортним, і найближчим часом надамо покупцям додаткові можливості для ще більш приємних покупок в наших магазинах», – говорить Микола Рясько, IT-директор ГК Retail Group, що керує мережею супермаркетів «Велика кишеня».

Окрім того, інформація про акційні пропозиції та знижки в мережі «Велика кишеня» доступна всім користувачам на сайті Приват24 та в мобільному додатку.

Мобільний банк Приват24 є абсолютним лідером серед банківських платіжних додатків на території України та пострадянського простору – на 1 жовтня його встановили понад 6 млн користувачів смартфонів.

Група компаній Retail Group керує торговими мережами: «Велмарт» – 19 магазинів, «Велика кишеня» – 36 супермаркетів, ВК «Експрес» – 11 «магазинів біля дому». Retail Group також керує мережею супермаркетів Green Hills Market (Молдова). Виручка в 2015 році становила 8 728,2 млн грн. Більш детальна інформація – Kishenya.ua, Velmart.ua

У США український ПриватБанк показав світовим банкам найкоротший шлях у цифровий світ

На конференції Finovate Spring в американському Сан-Хосе українці представили нову технологію Corezoid Process Engine, яка дозволить банкам і фінансовим компаніям усього світу запускати цифрові сервіси за допомогою готових або легких у налаштуванні процесів з використанням десятків тисяч API зі світу FinTech.

Хмарна технологія Corezoid Process Engine, що створена українським ПриватБанком, допоможе фінансовим установам по всьому світі запускати P2P-процеси, інтернет-банки, мобільні банківські додатки без зайвих витрат часу та коштів, використовуючи десятки тисяч API зі світу FinTech. Принципово нове для банків рішення не залежить від мови програмування, його можна легко масштабувати, копіювати, змінювати.

«На планеті існує понад 30 тисяч банків. Програмісти в цих банках роблять однакову роботу, створюючи 30 тисяч ідентичних інтернет-банків, P2Р-сервісів, мобільних банківських додатків, – говорить маркетинг-директор Corezoid Сергій Даниленко. – Сьогодні ми разом з Visa і MasterCard перетворюємо інтернет-банк у такий самий стандартний продукт, як і пластикова картка. Адже кожен банк не винаходить картки, а бере готові й продає».

Наприклад, сьогодні за допомогою Corezoid Process Engine будь-який банк світу може взяти готовий або створити свій процес – продукт P2P з Visa, MasterCard API. Залишиться тільки підключити фронт-енди (сайт, мобільний додаток) і встановити правила для обліку місцевого AML, compliance. Запуск готового продукту відбувається так швидко, як того захочете Ви.

На базі платформи Corezoid компанія Western Union у співпраці з ПриватБанком запустила сервіс онлайн-переказів в Україні. «Цифрове ядро» на базі Corezoid дозволило зв’язати воєдино десятки API Western Union і ПриватБанку, і такі процеси тепер можна легко копіювати по всьому світі, додаючи необхідні локальні налаштування.

Finovate – конференція, присвячена новітнім досягненням в галузі фінансових і банківських технологій від всесвітньо відомих лідерів і молодих перспективних компаній. Восени 2015 року команда ПриватБанку вибрала саме Finovate для презентації Corezoid. ПриватБанк також брав участь у FinovateFall 2014 у Нью-Йорку, де представив функціональний месенджер Sender, а також побував на FinovateSpring 2014 з презентацією topless-банкомата.

«ПриватБанк став одним із перших банків у світі, що запропонував сервіси на основі API та відкритих ІТ-архітектур», – Кріс Скіннер, Value Web

Український ПриватБанк, що входить у число провідних інноваційних банків світу, став одним із героїв нової книги гуру цифрового банкінгу Кріса Скіннера «Value Web» (Мережа цінностей), що вийшла в світ на Amazon у квітні. 

Як зазначив Крісс Скіннер, сьогодні фінансові ринки переосмислюють свої бізнес-моделі. Ще не всі зрозуміли, що відбувається, але у світі вже з’явилися банки-візіонери, які стають інтеграторами, агрегаторами та творцями банківських сервісів, розбитих на компоненти. Гарний цьому приклад – ПриватБанк в Україні.

На думку автора книги, яка, як і його бестселер «Digital Bank», має всі шанси стати визначальною в розвитку банківського ринку на найближчі декілька років, команда ПриватБанку показала, наскільки інноваційним може бути сучасний банк. Банк відкрив API, створив прозорі IТ-архітектури, з якими легко взаємодіяти зовнішнім розробникам.

Також автор «Value Web» називає ПриватБанк одним із перших банків у світі, який запропонував сервіси на базі API і сьогодні пропонує сотні різних API, на базі яких, як із цеглинок, можна створювати свої продукти.

«ПриватБанк пішов навіть далі з такою інновацією як Sender. Sender дозволяє бізнесам спілкуватися з клієнтами в рамках месенджера, без необхідності розробляти свої власні мобільні додатки. Це економить клієнтам ПриватБанку сотні годин часу, а спілкування та платежі в месенджері настільки ж прості, як пошук у Google», – пише Кріс Скіннер.

На думку автора «Value Web», найдивовижніше те, що ПриватБанк робить неймовірні речі зі своїми відділеннями. Визнаючи, що за цифровими технологіями майбутнє, компанія, тим не менш, піклується про інновації всередині оффлайн-відділень. У дусі «українського Amazon» банк пропонує клієнтам купувати речі онлайн, а забирати їх у відділеннях ПриватБанку в поштоматах.

Кріс Скіннер – автор десяти книг про банкінг, незалежний оглядач фінансових ринків на сайті thefinanser.com, голова європейського мережевого форуму Financial Services Club, у центрі уваги якого питання фінансового обслуговування майбутнього. Ще Кріс є виконавчим директором дослідної компанії Balatro та співзасновником сайта Shaping Tomorrow; регулярно з’являється на BBC News, Sky News та Bloomberg як експерт банків.

Commerzbank AG присудив ПриватБанку STP Award

Український ПриватБанк став володарем престижної банківської нагороди Commerzbank STP Award 2015 року, яка щорічно присуджується одним з найбільших світових фінансових інститутів за високу якість міжнародних платежів.

Нагороду вручив керівник Київського представництва Commerzbank AG Петро Козлинський. Більше 10 років поспіль ця нагорода вручається ПриватБанку за високу якість оформлення SWIFT-платежів, що є свідченням професіоналізму персоналу ПриватБанку, робота якого відповідає найвищим міжнародним стандартам.

Commerzbank AG – другий за величиною банк Німеччини, входить у топ-50 банків світу за розміром активів. Щорічно Commerzbank AG вручає STP (Straight-Through Processing) Award своїм банкам-кореспондентам, оформлення платежів яких відповідає вимогам автоматичного опрацювання.

Херсонська філія ПриватБанку і кафедра дизайну ХНТУ підбили підсумки Міжнародного дизайн-форуму «ПpoDESIGN»

З 20 по 22 квітня на базі кафедри дизайну Херсонського національного технічного університету проходив Міжнародний дизайн-форум «ПpoDESIGN», який об’єднав науковців і митців, фахівців і студентів 18 міст та 45 вищих навчальних закладів України, а також 11 вишів ближнього і далекого зарубіжжя. Цього року захід вже вдруге проходив за підтримки Херсонської філії ПриватБанку – і коли гості роз’їхалися та минула приємна втома від численних організаційних клопотів, давні партнери і друзі підбили деякі підсумки  Міжнародного дизайн-форуму «ПpoDESIGN».

 

 

Під час відкриття дизaйн-фopуму було оголошено його програму і підраховано кількість учасників у різних заходах. ІI тур Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Дизайн» зібрав 53 конкурсанти, Міжнародна науково-практична конференція «Особистість митця в культурі» – 80 доповідей, Всеукраїнський конкурс анімації – 28 робіт, фотографії – 70, логотипу – 163, ілюстрації – 74, предметно-просторового середовища – 122, дизайнерів одягу – 80.

 

Мacштaбний пoкaз конкурсних моделей oдягу відбувся 20 квітня нa бaзі TPЦ “Фабрика” – він яскраво і гучно об’єднав кілька сотень захоплених глядачів та учасників попри надзвичайну для південного Херсона зливу. Перші місця в різних номінаціях здобули дизайнери ХНТУ і Харківського коледжу текстилю та дизайну.

 

 

 

З особливим інтересом херсонці та гості міста очікували на прем’єрну виcтaву «Плaнeтa Фaкіpів» – спільний проект Херсонського обласного музично-драматичного тeaтpу ім. M. Kулішa та кaфeдpи дизaйну XHTУ. Сподівання були виправдані і навіть перевершені: блискучий експеримент спричинив повний аншлаг у глядацькій залі. Фентезі-мюзикл про дружбу і кохання увійде до репертуару театру як добра постановка для глядачів будь-якого віку з використанням відеопроекційних декорацій, чудовим вокалом та спецефектами, а також унікальними авторськими костюмами.

 

 

Нагородження лауреатів і переможців Міжнародного дизайн-форуму «ПpoDESIGN» відбулося 22 квітня. Головними призами за перші місця відзначені:

 

  • у ІІ турі Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Дизайн» – Львівська національна академія мистецтв;
  • у конкурсі анімації – Університетський коледж Київського університету ім. Б.Грінченка, Харківська державна академія дизайну і мистецтв і ХНТУ;
  • у конкурсі логотипу – ХНТУ і Черкаський державний бізнес-коледж;
  • у конкурсі дизайнерів предметно-просторового середовища – НУК ім. адмірала Макарова, ХНТУ та Київський державний Інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

 

Разом із пам’ятними відзнаками учасники форуму отримували почесні дипломи та спеціальні призи від друзів кафедри ХНТУ – зокрема, від Херсонської філії ПриватБанку, яка надала організаторам Міжнародного дизайн-форуму «ПpoDESIGN» не тільки фінансову, але й інформаційну підтримку.

 

 

 

– Ми надзвичайно вдячні всім, хто допоміг нам щодо проведення численних заходів на різних локаціях, – сказала завідувач кафедри дизайну ХНТУ Олена Чепелюк. – А особлива подяка Херсонській філії ПриватБанку, яка підготувала і виділила необхідні матеріали та надала таку потрібну підтримку. Форум завершився – але попереду у нас іще не один цікавий спільний проект.

 

У Херсонській області ПриватБанк обслуговує понад 512000 індивідуальних клієнтів, 13112 юридичних осіб і приватних підприємців. Працює 189 банкоматів, 355 терміналів самообслуговування та 76 відділень – найновіше з них відкрито в ХНТУ 2 квітня 2015 року.

Суд запретил Минфину указывать бюджетникам в каком банке получать зарплату

Окружной административный суд Киева удовлетворил иск Независимой ассоциации банков Украины (НАБУ) в отношении постановления Кабинета министров №37 от 20 января 2016 года, ужесточающего критерии отбора уполномоченных банков по бюджетным выплатам, запретив прекращать функции действующих уполномоченных банков. Об этом сообщила исполнительный директор НАБУ Елена Коробкова.

 

«В результате заседания в Окружном админсуде суд удовлетворил наше ходатайство об обеспечении иска путем запрета постоянно действующей комиссии принимать решения о прекращении функций уполномоченных банков. Уполномоченными банками по выплате соцпомощи и обслуживанию бюджетников продолжают оставаться 48», — отметила Елена Коробкова.

 

НАБУ подала иск в Окружной административный суд Киева с требованием отменить постановление Кабмина №37, которым резко ужесточаются критерии отбора банков для выплаты через них зарплат бюджетникам, пенсий и государственной соцпомощи и которое было подвергнуто банкирами резкой критике за создание преференций госбанкам.

ПриватБанк запустил продажу кассовых аппаратов в рассрочку

ПриватБанк и ведущий украинский производитель РРО компания SystemGroup запустили совместную программу, которая поможет предпринимателям и малому бизнесу оборудовать торговые точки кассовыми аппаратами в рассрочку без комиссий и переплат.

«Мы хотим предоставить возможность всем предпринимателям приобрести кассовый аппарат, автоматизировать свой бизнес и выполнить требования фискального законодательства, не изымая при этом существенных средств из оборота, – говорит заместитель председателя правления ПриватБанка Роман Негинский. – Такая возможность актуальна прежде всего для малого и среднего бизнеса».

Для реализации программы был выбран кассовый аппарат Datecs МР-01 ведущего производителя РРО в Украине SystemGroup (компания ГП «Atlas»), который разработан специально для малого и среднего бизнеса с учетом всех современных законодательных и технологических требований. При покупке Datecs МР-01 с помощью «Оплаты частями» сроком на 6 месяцев ежемесячный платеж составит 783,17 грн. Страница оформления рассрочки.

Для покупки кассового аппарата в рамках программы «Кассовый аппарат в рассрочку» достаточно зайти на страничку Datecs MP-01 на сайте SystemGroup, нажать кнопку «Купить в рассрочку» и после перехода на защищенный банковский узел ПриватБанка ввести данные своей кредитной карты. Оформление рассрочки и списание с карты первого платежа происходит в режиме online и занимает пару минут. После оформления рассрочки необходимо вернуться на сайт SystemGroup и заполнить данные, необходимые для оформления документов для конкретного юрлица и доставки аппарата и документов. Наличие пакета документов на кассовый аппарат на конкретное предприятие является обязательным условием для последующей регистрации РРО в органах ГФС.
Напомним, что в ходе фискальной реформы 2015–2016 гг. применение кассовых аппаратов и регистраторов (РРО) в торговле и сфере услуг стало обязательным не только для крупных торговых предприятий, но и для физлиц-предпринимателей, которые являются плательщиками единого налога 3-й и 2-й групп и принимают оплату наличными, платежными картами, жетонами. Помимо магазинов, киосков и аптек, использовать кассовые аппараты или фискальные регистраторы должны интернет-магазины (электронная коммерция), сфера услуг (рестораны, кафе, спортзалы, парикмахерские, химчистки и пр.), кредитные союзы, ломбарды и прочие предприятия с оборотом от 1 млн грн в год.
Также после изменений в законодательстве, которые перевели пиво и слабоалкогольные напитки в разряд спиртных напитков, наличие РРО стало обязательным условием получения лицензии на торговлю спиртными напитками.

О кассовом аппарате: Datecs МР-01 – портативный кассовый аппарат, предназначенный для автоматизации малого и среднего бизнеса. Аппарат обеспечивает печать фискальных чеков и передачу отчетных данных в ГФС в электронной форме по проводной сети Ethernet или мобильной сети GPRS. Аппарат поддерживает программирование до 5 тыс. товаров, может использовать до 10 групп товаров по налогообложению, включая продажу товаров с акцизным налогом, поддерживает подключение сканера, платежного терминала, POS-системы, денежного ящика. Реализована поддержка до 10 типов оплат: наличные, карта, кредит, бонусы и пр. Аппарат работает по принципу термопечати (не требует расходных материалов, кроме кассовой ленты) и использует чековую ленту шириной 57 мм.

Для удобства программирования и администрирования кассового аппарата в комплект поставки входит бесплатная утилита ECR Prog, которая позволяет передавать данные в 1С и программировать товары, снимать отчеты по реализации, настраивать и администрировать аппарат в удаленном режиме.

Также при покупке кассового аппарата возможно заключение обязательного по законодательству договора на сервисное обслуживание (договор с ЦСО), действующем по всей территории Украины.
Подробнее о кассовом аппарате:
http://systemgroup.com.ua/ru/content/kassovyy-apparat-datecs-mr-01

Магазини, кав’ярні та будівництво – у який малий бізнес готові інвестувати українці

Торгівля непродовольчими товарами у квітні стала найбільш затребуваним для інвестування українцями малим бізнесом. Про це свідчить статистика залучення народних інвестицій для розвитку малого бізнесу та підприємництва за допомогою платформи «Кредити українському бізнесу» kub.pb.ua. У першій п’ятірці – продуктові точки, виробничі підприємства та компанії, що займаються виготовленням і продажем будматеріалів.

Серед проектів, які на сьогодні заявлені в сервісі «КУБ», лідирують малі підприємства та підприємці, що займаються виробництвом товарів. У трійці лідерів також торгівля непродовольчими товарами та будівництво.

Як повідомили в ПриватБанку, за перший місяць після запуску сервісу «КУБ» гроші на розвиток бізнесу отримали майже 100 підприємців на суму понад 13,2 млн грн. Уперше в сучасній українській історії гроші на розвиток справжнього малого бізнесу – невеликих магазинів, сімейних кафе, пралень і СТО – дають звичайні люди, які користуються послугами цих же магазинів або пралень.

«Завдяки новим сервісам мікрокредитування велика кількість тих, хто через зміни в економіці не можуть знайти роботу в традиційних галузях, спробують створити власний бізнес, щоб утримувати себе та сім’ю, – зазначає Олександр Ніколенко, керівник напрямку «Малий і Середній бізнес» ПриватБанку. – А головне, що «КУБ» стане для підприємців гарною школою ведення бізнесу, адже банк планує надавати консультаційну підтримку учасникам проекту на всіх етапах його реалізації».

За допомогою сервісу будь-який легальний підприємець зможе розповісти про свій бізнес і залучити інвесторів для його розвитку. Зацікавлені в залученні інвестицій підприємці та підприємства (ресторани, булочні, шевські майстерні, фотостудії, магазини одягу тощо) можуть самі виставити на майданчику заявки на отримання фінансування до 300 тис. грн, причому в заявці можна не тільки презентувати бізнес і плани його розвитку, а й надати додаткові бонуси та знижки для майбутніх інвесторів.

Доходи інвесторів у рамках нового проекту будуть вищі, ніж пропонують банківські депозити, за рахунок прямого інвестування в бізнес (без посередництва самої фінустанови). Інвестиції можна перерахувати з будь-якої банківської картки, а дохід у розмірі 25% річних буде виплачуватися щомісячно на картку.

Український ринок взаємного кредитування: кредити йдуть в Інтернет

Українські підприємці дочекалися появи принципово нового для нас виду кредитування – коли фіз. особи позичають фіз. особам або бізнесу, але через професійного посередника. Поки класичне кредитування бізнесу в країні через низку причин майже зупинено, ринок p2p-кредитів може дати малому бізнесу понад 20 млрд грн на рік і створити понад мільйон нових робочих місць.

У міру появи обмежень у звичайних банках на видачу кредитів малим компаніям і приватним особам, які не мають високих доходів, останні стали шукати нові способи збору коштів. Терміни «краудфандінг» і «краудлендінг» сьогодні, напевно, чув кожен. Ці альтернативні фінансові послуги онлайн дозволяють кожному стати інвестором невеликих компаній, наприклад продуктового магазину, піцерії або невеликої будівельної фірми. До того ж, нові технологічні форми фінансування обходяться кредиторам дешевше, ніж видача аналогічних сум банкам з їхньою традиційною інфраструктурою.

Незважаючи на те, що нові сервіси частково займають нішу банківських послуг, в Україні першопрохідцями ринку мікрофінансів стали якраз найбільші банки. Так, з 1 квітня p2b-майданчик «КУБ» запустив на своєму сайті ПриватБанк. Тільки за перші три тижні після запуску першої в Україні платформи «народного» кредитування малого бізнесу гроші на свій розвиток отримали 36 підприємців на суму понад 13 млн грн. І як показує західний досвід, подібна модель кредитного ринку може бути цілком успішною. Наприклад, лідер світового ринку американська LendingClub за останній рік допомогла видати кредитів на 4 млрд доларів. Добре йдуть справи й у британській Zopa (Zone of Possible Agreement) – першопроходець ринку видав 780 млн доларів. У світовий топ-10 також входять компанії з Китаю, Швеції, Німеччини, Франції, Голландії, Австралії, Польщі та Естонії.

Національний банк також позитивно оцінює переваги моделі p2b-кредитування та навіть бачить у ньому майбутнє, упевнена заступник голови НБУ Катерина Рожкова:
«Онлайн-сервіси взаємного кредитування фізичних осіб, а також платформи зі збору фінансування для підприємств отримали широкий розвиток у світі. На сьогодні світовий обсяг такого кредитування оцінюється в 64 млрд доларів, а в 2020 році, за оцінками аналітиків Morgan Stanley, може досягти 300 млрд доларів».

При цьому Національний банк вітає появу таких сучасних інструментів, які мають бути прозорими, зі зваженими ризиками та врегульовані законодавчо, і пропонує експертній спільноті знайти консолідоване рішення для роботи з р2р-кредитуванням, що не створить перешкод для його розвитку.

І тут для України цілком підійшов би досвід Великобританії, де влада частково регулює ринок альтернативного фінансування. Компанії, що просять суми понад 5 тисяч фунтів стерлінгів, повинні відповідати певним критеріям. Виходячи з цього встановлюється й процентна ставка, а потім компанію виводять на ринок. Інвестори – фізичні особи, організації або навіть британський уряд – вирішують, чи хочуть вони давати гроші цьому підприємству. Завдяки цьому британський сервіс альтернативного фінансування сьогодні найбільший у Європі.

У будь-якому разі і підприємці, і регулятор впевнені, що в ринку величезні можливості: малий бізнес може швидко та на гнучких умовах отримати гроші, коли банки тотально відмовляють. Свого часу схеми мікрофінансування стали справжнім рятувальним колом у східноєвропейських країнах. Наприклад, у Румунії в 2013 році було виділено 47 тисяч мікрокредитів, з них 9 тисяч отримали підприємці-початківці. Як згадує Іоан Власа, керівник фонду мікрокредитування FAER, для одержувачів мікрокредит став важливим етапом, він дозволив вижити, стати на ноги, почати заробляти, розвиватися буквально з нуля.

Звичайно ж, тільки лише мікрофінансування до буму в українській економіці не приведе. Але для підприємців або мільйонів людей, які залишилися без роботи, кілька десятків тисяч гривень фінансування – єдиний шанс змінити життя та почати власну справу.